Сімейні цінності –шлях до щастя
Роль сім`ї у вихованні і навчанні дітей – велика і відповідальна. Сім‘я
в доступних межах і формах здійснює завдання розумового, морального,
естетичного і фізичного виховання, дбає про її гармонійний розвиток.
Не дарма в народі
говорять-„Нащо клад – коли у сім‘ї лад”.І в
цьому вислові закладено глибокий педагогічний зміст. Особливу роль у вихованні
і навчанні дітей в сім‘ї відіграє загальний мікроклімат, настрій, уклад,
спрямованість сім‘ї .Виховання
дітей в сім‘ї має, безперечно, суб‘єктивний характер і залежить від рівня
моральності і культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних
традицій тощо.
Задля розвитку особистості дитини,
її духовності й душевності психологи радять, особливу увагу приділити
виховуваню толерантності – здатності без агресії сприймати думки, поведінку,
спосіб життя іншої людини, що відрізняються від власних. Батькам варто з
уважністю поставитися до виховання дитячої толерантності як інтегративної
якості і знати шляхи її формування.
Толерантність всіх членів родини у
свою чергу передбачає повагу до самобутнього внутрішнього світу дитини, віру в
перемогу добрих починань у міжособистісних відносинах, відмову від методів
грубого примусу й будь-яких форм авторитаризму. Толерантність – не окрема
якість, а сумарна характеристика взаємопов’язаних властивостей особистості. Аби
виховати толерантну особистість, винятково важливим є підтримувати толерантні
стосунки між членами родини, адже діти – дзеркало відносин і характерів батьків
і найближчого оточення.
Саме в дитинстві закладається весь фундамент, вся основа подальшого
щасливого та гармонійного майбутнього. Задля виховання щасливої людини, варто
допомогти малюку навчитися дружити, адже в
дитинстві закладаються основи дружніх стосунків.
Так на що ж варто звернути
увагу ?
·
Із
самого раннього дитинства давайте дитині можливість спілкуватися з дітьми
якнайбільше.
·
Учіть
малюка бути уважним до оточуючих, співпереживати, розуміти інших людей.
·
Покажіть
маляті способи виходу з конфліктних ситуацій.
·
Демонструйте
позитивний приклад гармонійного спілкування з оточуючими.
Якщо
дитина часто потрапляє в конфліктні
ситуації, варто звернути увагу,на такі рекомендації :
·
Стримуйте прагнення дитини провокувати
сварки з іншими.
·
Не
намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і
захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
·
Після конфлікту обговоріть з дитиною
причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до
конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
·
Не обговорюйте при дитині проблеми її
поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде
продовжувати провокувати їх.
Як говорив А.С.
Макаренко : «Навчити
дитину бути щасливою не можливо, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна»
Психологи
радять дотримуватися таких порад, для того щоб виховати дружелюбну та
толерантну особистість
1. Будьте чесні й відкриті,
з повагою ставтеся до інших, виявляйте співпереживання й співчуття.
Демонструйте це діями. Ніколи не давайте негативних характеристик навіть собі,
не кажучи вже про інших.
2. Підтримуйте й
заохочуйте впевненість дитини в собі, у її вчинках. Людина з розвиненим
почуттям власної гідності, з адекватно високою самооцінкою не потребує
самоствердження за рахунок інших.
3.
Подорожуйте з дитиною і допомагайте їй відкривати для себе багатогранний світ.
Звичайно, не кожна сім’я може дозволити собі відвідати Європу, азіатські
країни, Африку, але відвідування історичних куточків рідної України є доступним
майже кожній родині.
4.
Говоріть про відмінності між людьми з повагою. Відзначайте позитивні моменти
того факту, що всі люди різні. Дітям молодшого віку потрібно пояснити, що на
Землі існують інші раси й національності – з іншим кольором шкіри, волосся,
розрізом очей, звичаями й особливостями побуту, мислення тощо.
5.
Завжди давайте відповіді на запитання дітей, навіть якщо це буде не найкращий
варіант. Розмови на «незручні» теми важливі для виховання дитини. Відповіді на
кшталт «ти ще маленький» абсолютно недоречні – завданням батьків є дати
відповідь у формі, доступній віку дитини. Якщо ви не готові відповісти одразу –
попросіть час на роздуми і поверніться до розмови якомога швидше.
І
головне, пам’ятайте: особистісні риси толерантної людини – це не вроджені, а
набуті соціальні якості, що формуються з раннього дитинства у процесі взаємодії
з сімейним (родинним) оточенням.
